сайт сельского совета:
http://www.kanivrada.com.ua/lipl.htmИз википедии:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%...0%B2%D0%B5Загальні відомості
Центр сільської ради – село Ліпляве, знаходиться на відстані 10 км. від районного центру м.Канева. Загальна площа – 592 га, під забудовою та присадибними ділянками – 61 га; протяжність доріг – 47 км з них з твердим покриттям – 17 км, водогін – 2,8 км, газобалонних установок –712.
На території сільської ради: 917 господарських дворів, всього населення – 1971 (пенсіонерів – 546; дітей до 18 років- 372 ), працездатного населення - 1053; працюючого населення – 233; працюючих у державних установах - 94; суб’єктів господарювання (юридичних осіб) - 7, кількість працюючих на них - 44; кількість підприємців – 25; кількість людей які потребують працевлаштування - 22 (з них до 40 р.-15).
Всього землі с/г призначення – 3288,35,1; з них резервного фонду - 361; з них землі запасу - 269; розпайовані землі – 2265,2; в т.ч. земельних паїв-2248,6; видано Державних актів - 588; майнових паїв – 498, пайовий фонд –2307 тис.грн.
Голова спілки власників паїв: Штейман Петро Володимирович; тел.: 93-2-68.
Голова адміністративної комісії: Скопець Василь Петрович; тел.: 93-3-77.
Автобусний зв’язок з райцентром: Канів – Ліпляве; Канів – Озерище; Канів – Сушки; Канів – Золотоноша; Канів – Черкаси; Канів – Київ; Канів – Харків; транспортні послуги-Канівське АТП-17151.
Історична довідка
Відомий із часів Київської Русі як слов’янський городок в межах якого розташовувалися “змієві вали” – свого роду, фортифікаційні споруди збудовані на межі 4-5ст. в період формування протослов’янського етносу. У 16-17ст. це козацьке містечко, що складалося із хуторів розташованих серед лісів та заболоченої місцевості лівобережжя. Назва села походить від землевласника Липлянського Григорія – з 1631 року у володінні якого знаходилось село. Традиційно тут поселялися козацькі старшини. Так, тут мешкав у 1672 році козацький сотник переяславського полку Семен Євфименко, ім’я якого згадується на сторінках “Статей конотопських”. Звідси веде свій початок козацький рід Лівицьких, що за родинними переказами походив від легендарного гетьмана Павла Полуботка. Відомо, що з 18ст. тут жили відомі родини священників Левицького та Данила Юркевича. У 1826 році в Ліплявому народився майбутній філософ-ідеаліст, педагог із світовим ім’ям Панфіл Юркевич. Вчений вважав єдиним джерелом знання Біблію, в науці впроваджував ідею “філософії серця” як один із напрямків християнської етики. У 1861 році Панфіл Данилович стає профессором Московського Університету, в цей період його учнем був майбутній відомий російський історик Володимир Соловйов. Сподвижником Симона Петлюри в добу Української Революції 1917-1919 років був Андрій Лівицький – міністр закордонних справ Української Народної Республіки. Андрій Миколайович народився у Ліплявому в 1879 році, із 1926 року він стає Президентом Державного Центру Української Народної Республіки на еміграції, на цій посаді він і помер у 1954 році в Німеччині. Його донька Наталія Лівицька-Холодна – видатна українська поетеса в діаспорі, творчість якої сьогодні вивчають у школах та університетах України.
З 1859 році в селі мешкало 1491 жителів. На початку 1920 року після проголошення радянської влади першим головою сільської ради став Трохим Ількович Чаруха. Для поділу землі між біднотою було створено комітет незаможних селян на чолі з Дмитром Карациком. На початку Великої Вітчизняної війни у жовтні 1941 року в бою з німецькими загарбниками тут загинув видатний радянський дитячий письменник та військовий журналіст Аркадій Гайдар.
