Загоровка Великая

Список жителів с. Велика Загорівка що піддавались кримінальному переслідуванню Радянською владою (неповний). Джерело: «Реабілітовані історією»
Більш повного списку про жертв репресій поки-що немає. В кінці прізвищ, для самодосліджень, подано реквізити архівних кримінальних справ репресованих.

1920 р. Індик Степан Васильович, 31 год, расстрелян 9 февраля 1920 г. ПМЖ – Великая Загоровка, украинец, холост, служащий. (ДАЧО Ф-679, спр. 3580-3581) Гаркавий Семен (по батькові не вказано), 20 лет, расстрелян 6(7) сентября 1920 г., ПМЖ с. Загоровка, украинец, холост, хлебопашец. (ДАЧО Ф-679, спр. 3580-3581) 1922 р. Оліфер Логвин Павлович, 1894 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, селянин. Заарештований 06.07.1922 р. за проведення антирадянської агітації. Рішення по справі відсутнє. Реабілітований 31.05.1999 р. (ДАЧО Ф-Р4609-1-5288) 1929 р. Комашинський Андрій Іванович, 1886 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, одноосібник. Проживав у х. Лендин (нині с. Вольниця). Заарештований 30.09.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 04.11.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного краю на 3 роки. Заарештований 28.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 03.12.1937 р. за проведення антирадянської агітації, скерованої на підрив колгоспного будівництва, ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 04.01.1964 р., 29.05.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-3865, 1497) Горкавий Семен Сидорович, 1878 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, одноосібник. Заарештований 16.10.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного краю на 3 роки. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 08.05.1930 р. висланий до Далекосхідного краю на 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-3714) Кондратенко Іван Михайлович, 1884 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, одноосібник. Заарештований 13.11.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на 3 роки. Відбував покарання в Соловецьких таборах. Реабілітований 05.07.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-3730) 1930 р. Газнюк Гаврило Семенович, 1902 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, одноосібник. Заарештований 03.01.1930 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 24.01.1930 р. як антирадянський елемент висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 22.08.1989 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-10664) Герасименко Володимир Максимович, 1908 р.н., м. Санкт-Петербург, українець, освіта середня, вчитель. Проживав у с. В.Загорівка. Заарештований 25.05.1930 р. За постановою судової «трійки» від 26.07.1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР увязнений до концтабору на 5 років. Реабілітований 11.08..1989 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-9001) Горєлий Іван Миколайович, 1902 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, чоботар. Заарештований 17.10.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР, 14.12.1931 р. справу припинено, 28.08.1931 р. з під варти звільнений. Реабілітований 20.06.1997 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-2542) Горкавий Григорій Сидорович, 1875 р.н., с. В. Загорівка, українець, малописьменний, одноосібник. Заарештований 25.10.1930 р. за ст. 54-2 КК УСРР, 25.04.1931 р. справу припинено. Реабілітований ? (ДАЧО Ф-Р8840-3-241) Жигимонт Михайло Кінгдратович, 1874 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, вагар. Проживав у с. Плиски. Заарештований 19.11.1930 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 23.08.1931 р. за ст. 58-10 КК РСФСР позбавлений права проживання в 12 населених пунктах на 3 роки. За постановою особливої наради при колегії ОГПУ від 21.09.1932 р. звільнений достроково. Дозволено вільне проживання на території СРСР. Реабілітований 14.12.1993 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-11974) Вовкогон Сидір Лаврентійович, 1897 р.н., с. В. Загорівка, українець, малописьменний, одноосібник. Заарештований 03.12.1930 р. за ст. 54-2, 54-11 КК УСРР, 19.02.1931 р. звільнений на підписку про невиїзд. Рішення по справі відсутнє. Реабілітований 23.07.1997 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-274) Кленус Григорій Іванович, 1883 р.н., с. Велика Загорівка, українець, малописьменний, одноосібник. Заарештований 05.12.1930 р. за участь у діяльності антирадянської організації. Рішення по справі відсутнє. Реабілітований ? (ДАЧО ф-Р8840-3-434) 1931 р. Арендар Семен Іванович, 1880 р.н., с. В. Загорівка, українець, одноосібник. Заарештований 08.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР, 25.11.1931 р. справу припинено. Реабілітований 25.12.1996 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-740) Москаленко Дмитро Федорович, 1886 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, ветеринарний фельшер. Заарештований 11.03.1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР. Звільнений з під варти 07.04.1931 р. 25.11.1931 р. справу припинено. На час другого арешту - колгоспник. Заарештований 23.03.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду від 28.06.1939 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 3 роки. За ухвалою ВС УРСР від 11.09.1939 р. справу закрито. Реабілітований 20.06.1997 р. (ГДА СБУ м. Чернігів, Спр. 686-П) Горкавий Трохим Харитонович, 1876 р.н., с. В. Загорівка, українець, малописьменний. Проживав у м. Бахмач, стрілочник. Обвинувачувався за ст. 58-10 КК РСФРР, 07.07.1931 р. взятий на підписку про невиїзд. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 18.08.1931 р. справу припинено. Реабілітований ? (ДАЧО Ф-Р8840-3-4991) 1932 р. Балицький Віталій Іванович, 1908 р.н., с. В. Загорівка, українець, малописьменний, одноосібник. Заарештований 12.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 28.07.1932 р. справу направлено прокурору на припинення. Реабілітований 25.02.1997 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-1174) Зенченко Іван Лукич, 1913 р.н., с. Велика Загорівка, українець, малописьменний, одноосібник. Заарештований 12.05.1932 р. за ст. 54-10 КК УРСР. 12.07.1932 р. справу направлено прокурору на припинення. Рішення по справі відсутнє. Реабілітований 24.11.1997 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-6483) Індик Ничипір Григорович, 1913 р.н., с. Велика Загорівка, українець, малописьменний, одноосібник. Заарештований 12.05.1932 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 22.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 26.06.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-7003) Арендар Іван Никифорович, 1895 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, різноробочий. Заарештований 22.11.1932 р. за ст. 54-2, 54-10 КК УСРР. 30.04.1933 р. справу припинено. Реабілітований 29.07.1997 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-2817) Газнюк Тимофій Оксентійович, 1903 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 25.11.1932 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР, 08.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-7358) Горєлий Прокіп Данилович, 1866 р.н., с. В. Загорівка, українець, неписьменний, колгоспник. Заарештований 25.11.1932 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. 15.01.1933 р. справу направлено прокурору на припинення. Рішення по справі відсутнє. Реабілітований 30.01.1998 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-7358) Мацько Семен Оксентійович, 1882 р.н., с. Велика Загорівка, українець, малописьменний, колгоспник. Заарештований 25.11.1932 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 08.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-7358) 1933 р. Горкавий Кирило Федорович, 1896 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта домашня, одноосібник. Заарештований 15.01.1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР, 09.03.1933 р. звільнений на підписку про невиїзд, 04.05.1933 р. включений в загальну операцію по вилученню куркулів. Реабілітований 22.01.1997 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-1036) Махонько Володимир Павлович, 1915 р.н., с. Велика Загорівка, українець, малописьменний, стрілочник. Заарештований 01.02.1933 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УРСР від 07.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнений до ВТТ на 3 роки. Відбував покарання у Північно-Східному ВТТ. Реабілітований 25.08.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-10271) Махонько Олександра Павлівна, 1913 р.н., с. Велика Загорівка, українка, малописьменна, стрілочниця. Заарештована 01.02.1933 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УРСР від 07.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР ув’язнена до ВТТ на 3 роки. Реабілітована 25.08.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-10271)

1937 р. Кондратенко Яків Данилович, 1896 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, бугалтер. Проживав у м. Борзні. Заарештований 27.06.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за участь у діяльності антирадянської есерівської повстанської організації застосована ВМП. Розстріляний 10.11.1937 р. в м. Чернігів. Реабілітований 14.12.1957 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-4895-4900) Герасименко Семен Юхимович, 1878 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, одноосібник. Заарештований 01.10.1937 р. За постановою «трійки» від 03.11.1937 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР увязнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.12.1957 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-4895-4900) Кравченко Яків Іванович, 1891 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, коваль. Заарештований 01.10.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівський обл. від 03.11.1937 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 14.12.1957 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-4895-4900) Горкавий Сергій Олексійович, 1897 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Бахмач, ветеринарний фельшер. Заарештований 16.10.1937 р. За постановою «трійки» від 03.12.1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР передбачена ВМП. Реабілітований 09.03.1956 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-2758-2759) Оліфер Василь Юхимович, 1900 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 27.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівський обл. від 13.11.1937 р. за проведення антирадянської агітації застосована ВМП. Розстріляний 25.11.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 20.07.1963 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-6700) Горкавий Іван Михеєвич, 1903 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, стрілочник. Проживав у с. Красилівка. Заарештований 18.11.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Тульській обл. від 07.12.1937 р. за проведення контреволюційної агітації увязнений до ВТК на 8 років. Звільнений від покарання за хворобою у грудні 1942 р. Реабілітований 16.05.1964 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-7808) Лящук (Лещук) Севастян Лукич, 1893 р.н., Польща, поляк, освіта початкова, заготівельник. Проживав у с. Велика Загорівка. Заарештований 24.12.1937 р. За постановою «двійки» від 02.02.1938 р. за проведення контреволюційної діяльності застосована ВМП. Розстріляний 26.02.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 09.08.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-9683) 1938 р. Заполей (Запалій) Василь Іванович, 1897 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 10.03.1938 р. За вироком Чернігівського облсуду від 28.04.1940 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 3 роки. Реабілітований 22.09.1992 р. (ГДА СБУ Спр. 3030-п) Меняйло Охрім Денисович, 1892 р.н., с. Велика Загорівка, українець, письменний, колгоспник. Заарештований 16.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівський обл. від 15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського угрупування та проведення антиколгоспної агітації застосована ВМП. Розстріляний 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 04.08.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-9539) Гаман Артем Харитонович, 1899 р.н., с. В. Загорівка, українець, письменний, одноосібник. Проживав у с. Головеньки. Заарештований 17.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 23.04.1938 р. за проведення антирадянської агітації застосована ВМП. Розстріляний 14.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 15.08.1989 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-9850) Литвинець Назар Захарович, 1896 р.н., с. Велика Загорівка, українець. Заарештований 20.03.1938 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР. 22.12.1938 р. справу припинено. Реабілітований 23.01.1998 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-6235) Москаленко Ісак Гнатович, 1899 р.н., с. Велика Загорівка, українець, письменний, колгоспник. Заарештований 22.03.1938 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 22.08.1938 р. справу припинено. Реабілітований 27.12.1995 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-14) Неїжкаша Мойсей Якович, 1899 р.н., с. Велика Загорівка, українець, письменний, коваль. Заарештований 22.03.1938 р. за ст. 54-10, ч.1 КК УРСР. 21.08.1938 р. справу припинено. Реабілітований 22.12.1995 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-15) Горкавий Андрій Васильович, 1891 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 23.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівський обл. від 15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського угрупування застосована ВМП. Розстріляний 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 04.08.1989 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-9539) Лісовий Стефан Іванович, 1887 р.н., с. Велика Загорівка, українець, неписьменний, колгоспник. Заарештований 23.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського угрупування застосована ВМП. Розстріляний 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 04.08.1989 р. (ДАЧО ф-Р8840-3-9539) Арендар Василь Олександрович, 1892 р.н., с. В. Загорівка, українець, малописьменний, колгоспник. Заарештований 25.03.1938 р., за вироком Чернігівського облсуду від 10.04.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 7 років. Реабілітований 21.04.1992 р. (ГДА СБУ м. Чернігів. – Спр. 255-п) 1941 р. Гордієнко Григорій Андрійович, 1922 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, член ВЛКСМ, проживав за місцем дислокації 8 озтб, червоноармієць. Заарештований 22.12.1941 р. За вироком ВТ військ НКВД по охороні тилу від 08.02.1942 р. за ст. 58-10 з санкції ст. 54-2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. Загинув 01.09.1942 р. у Волзькому ВТТ. Реабілітований 13.01.1992 р. (ГДА СБУ м. Чернігів, спр. 15664-п) 1944 р. Мазний Панас Григорович, 1909 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, агент заготівельник сільськогосподарських продуктів. Заарештований 27.01.1944 р. За постановою від 26.09.1944 р. за ст. 54-1 «б» КК УРСР направлений до спецтабору НКВД для фільтрації. Реабілітований 23.01.1998 р. (ДАЧО Ф-Р8840-3-6154) Горкавий Омелян Остапович, 1898 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова. Проживав у с. Плиски, робітник залізниці. Заарештований 26.09.1944 р. За вироком ВТ Московської залізниці від 10.11.1944 р. за ст. 54-3 КК УРСР засуджений до позбавлення волі уВТТ на 8 років. За ухвалою ВК ВС СРСР від 17.03.1947 р. вирок скасовано. За вироком ВТ Московсько-Київської залізниці від 11.08.1947 р. за ст. 54-3 з санкції ст. 54-2 КК УРСР засуджений до позбавлення волі у ВТТ на 6 років. Реабілітований 12.05.1994 р. (ГДА СБУ м. Чернігів, спр. 16478-п) 1945 р. Мозоль Іван Герасимович, 1920 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта початкова, червоноармієць. Проживав за місцем дислокації 112 гв. абр (артилерійської бригади). Заарештований 16.10.1945 р. За вироком ВТ 1 ад. (артилерійської дивізії) від 14.11.1945 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до ВМП. Реабілітований 26.05.1995 р. (ГДА СБУ м. Чернігів, Спр. 17012-п) 1948 р. Лукаш Степан Давидович, 1923 р.н., с. Велика Загорівка, українець, освіта середня. Проживав у радянській зоні окупації Німеччини, робітник скотарського господарства в.ч. 62950. 27.03.1948 р. оголошений у всесоюзний розшук. За вироком ВТ в.ч. 48240 від 23.01.1953 р. за ст. 58-1 «б» КК РРФСР засуджений до ВМП заочно. Реабілітований 25.03.1996 р. (ГДА СБУ м. Чернігів, Спр. 17323-п) 1951 р. Драбинога Гаврило Іванович, 1922 р.н., с. В. Загорівка, українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 17.05.1951 р. За вироком ВТ військ МВД по Чернігівській обл. від 30.07.1951 р. за ст. 19-54-8, 54-10 ч.1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 25 років. За ухвалою ВТ КВО від 29.03.1955 р. вирок змінено: засуджений до позбавлення волі на 7 років. Звільнений 25.05.1956 р. Реабілітований 23.03.1992 р. (ГДА СБУ м. Чернігів, спр. 15794-п)

Список жителів с. Велика Загорівка що піддавались кримінальному переслідуванню Рад. владою . Продовження буде.

1922 Федорченко Мойсей Корнійович, 1898 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта домашня. Проживав у с. Велика Загорівка, селянин. Заарештований 13.06.1922 р. За вироком Чернігівського губревтрибуналу від 06.02.1923 р. за ст. 60 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на 5 років. За постановою від 14.07.1925 р. звільнений умовно-достроково. Реабілітований 31.05.1999 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-4609, оп.1, спр. 5288). 1929 Сидоренко Матвій Данилович, 1879 [1875] р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 04.06.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР позбавлений волі на 3 роки. На час другого арешту – мешканець м. Ніжин, охоронець дитячого садка. Заарештований 10.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 07.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 04.07.1989 р., 26.05.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3646, 1761). Сидоренко Федот Трохимович, 1888 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 08.06.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 02.08.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного краю на 3 роки. За постановою «трійки» при ПП ОГПУ Північного краю від 17.07.1932 р. висланий на спецпоселення. Реабілітований 13.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3675). Федорченко Филимон Савич, 1883 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 16.10.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 23.11.1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 07.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3614). Федорченко Митрофан Савович, 1899 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 13.11.1929 р. За постановою особливої наради при Колегії ОГПУ від 18.01.1930 р. за ст. 58-10 КК РСФРР ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований 05.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 3730). 1930 Федорченко Павло Корнійович, 1903 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 21.01.1930 р. За вироком Ніжинського окрсуду від 13.06.1930 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 КК УСРР засуджений до ВМП. Реабілітований 10.08.1999 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-328, оп.33, спр. 19) Придатко Павло Митрофанович, 1894 р. н., с. Мала Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Мала Загорівка, одноосібник. Заарештований 22.02.1930 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 06.03.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 24.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10143). Товстий Іван Іустинович, 1907 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 25.05.1930 р. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 26.07.1930 р. заст. 54-11 ККУСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований 11.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9001). Товстий Олександр Іванович, 1910 р. н., м. Борзна Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, одноосібник. Заарештований 25.05.1930 р. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 26.07.1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. Реабілітований 11.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9001). Сидоренко Віталій Юхимович, 1912 р. н., с. Велика Загорівка Плисківського (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 25.05.1930 р. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 26.07.1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 3 роки умовно. Реабілітований 11.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9001). Харевич Григорій Андронович, 1905 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, малописьменний. Проживав у с. Плиски Борзнянського р-ну, одноосібник. Заарештований 16.10.1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР. 15.10.1931 р. звільнений на підписку про невиїзд. 22.10.1931 р. справу припинено. Реабілітований 20.06.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 2534). 1931 Романенко Іван Михайлович, 1892 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, колгоспник. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 23.01.1931 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР ув’язнений до концтабору на 5 років. За постановою судової «трійки» при Колегії ГПУ УСРР від 02.06.1932 р. звільнений достроково. Заарештований 22.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 22.08.1938 р. справу припинено. Реабілітований 25.12.1996 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 39). 1932 Смалій Прокіп Улянович, 1900 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, малописьменний. Проживав у с. Велика Загорівка, колгоспник. Заарештований 25.11.1932 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 08.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7358). Сахацький Григорій Максимович, 1880 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, колгоспник. Заарештований 25.11.1932 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 08.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7358). Товстий Іван Сидорович, 1899 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, малописьменний. Проживав у с. Велика Загорівка, колгоспник. Заарештований 25.11.1932 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою особливої наради при колегії ГПУ УСРР від 08.05.1933 р. справу припинено. Реабілітований 30.01.1998 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 7358). Сохацький Іван Сергійович, 1879 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, одноосібник. Заарештований 27.11.1932 р. За постановою особливої наради при Колегії ГПУ УСРР від 11.02.1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований 13.07.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4629).

1937 Стеценко Олексій Никифорович, 1900 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Борзна Борзнянського р-ну, інструктор артілі. Заарештований 16.06.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за ст.ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР передбачена ВМП. Реабілітований 05.05.1962 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4895-4900). Третяк Роман Максимович, 1897 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Борзна Борзнянського р-ну, кустар. Заарештований 19.07.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР застосована ВМП. Розстріляний 10.11.1937 р. Реабілітований 14.12.1957 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4895-4900). Сидоренко Сава Матвійович, 1897 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, вантажник. Заарештований 17.08.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 08.09.1937 р. за проведення антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований 17.09.1960 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4526). Рябчун Юхим Якович, 1907 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у м. Ніжин, стрілочник. Заарештований 10.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 22.10.1937 р. за проведення антирадянської агітації ув’язнений до ВТТ на 8 років. Реабілітований 28.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9707). Пирог Петро Устинович, 1891 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, кравець. Заарештований 27.09.1937 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 03.11.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР ув’язнений до ВТТ на 10 років. За постановою особливої наради при МГБ СРСР від 24.09.1949 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР висланий на поселення до Новосибірської обл. Реабілітований 04.11.1955 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4895-4900) 1938 Сидоренко Михайло Олександрович, 1907 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Стрільники Бахмацького р-ну, без певних занять. Заарештований 17.02.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 07.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського куркульського угруповання передбачена ВМП. Реабілітований 31.03.1961 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4692). Харевич Андріян Тимофійович, 1860 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, письменний. Проживав у с. Велика Загорівка, бригадир колгоспу. Заарештований 16.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 15.04.1938 р. за участь у діяльності антирадянського угруповання застосована ВМП. Розстріляний 28.04.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 04.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 9539). Пугач Іларіон Мойсейович, 1893 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка. Заарештований 22.03.1938 р. За вироком виїзної сесії Чернігівського облсуду від 11.04.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до позбавлення волі на 7 років. Реабілітований 17.06.1992 р., 12.10.1989 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 254-п). Пирог Родіон Іванович, 1890 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, колгоспник. Заарештований 23.03.1938 р. За постановою «трійки» при УНКВД по Чернігівській обл. від 25.04.1938 р. за проведення антирадянської агітації, скерованої на підрив заходів партії, застосована ВМП. Розстріляний 17.05.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 31.08.1989 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 10305). 1941 Сохацький Олексій Сильвестрович, 1898 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за місцем дислокації 159 сп 7 гв. сд, червоноармієць. Заарештований 27.09.1941 р. За вироком ВТ 7 гв. сд від 20.10.1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. Вирок відстрочено до закінчення військових дій, з-під варти звільнений та направлений у діючу армію. Реабілітований 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17537-п). 1942 Сидоренко Порфирій Якович, 1910 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав за місцем дислокації 1019 сп 307 сд, червоноармієць. Заарештований 06.05.1942 р. За вироком ВТ 307 сд від 22.05.1942 р. за ст.ст. 58-2, 58-10 ч. 2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі на 10 років. Реабілітований 28.05.1996 р. (ГДА СБ України, м. Чернігів. – Спр. 17439-п). 1943 Пальоха Василь Васильович, 1926 р. н., с. Велика Загорівка Бахмацького (нині Борзнянського) р-ну, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Загорівка, колгоспник. Заарештований 05.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 15.01.1944 р. справу припинено. Реабілітований 16.09.1997 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 4419). Прищепа Марія Григорівна, 1888 р. н., с. Велика Загорівка Борзнянського р-ну, українка, неписьменна. Проживала у с. Піски Бахмацького р-ну, колгоспниця. Заарештована 19.10.1943 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. 12.02.1944 р. справу припинено. Реабілітована 28.10.1996 р. (Держархів Чернігівської області, ф. Р-8840, оп.3, спр. 655).

Загоровка Великая

Велика Загорівка — село Борзнянськьго р-ну, Чернігівської області, Україна. Центр сільської Ради, якій підпорядковано хутір Степ. Розташоване на березі р. Борзни (Кудін — стара назва річки. ЕБіЕ) за 12 км від райцентру і за 10 км від залізничної станції Плиски.

1239-1356 В 1239 р. сильне військо Татар осадило Чернігів, розбило під містом великого князя чернігівського Мстислава-Феодора Глібовича, взяло, і спалило місто. Від Чернігова Татари пішли на Глухів. Так починалось татарське владичество краю яке тривало близько 150 років.

1356-1377 В 1356 р. після завоювання Литовським великим князем Ольгердом Брянська, починається поступове завоювання Південної Руси Литвою, яке тривало двадцять один рік. Удільні князі Сіверщини добровільно признали над собою власть Ольгерда і продовжують князювати в своїх уділах під верховною владою великих князів литовських.

1402-1596 На 1402 р. всі уділи Чернігівського і Новгород-сіверського князівства і більша частина землі Вятічєй находилась під верховною владою Литви і залишались в залежності від великих князів литовських до 1596 р.

≈ 1575 р. Вперше село згадується в 2-й половині 16 століття. [1575 р.]

1596 Запровадження Унії.

1618 Вхід Чернігово-Сіверщини до складу Речі Посполитої.

1621 р. У січні значні земельні володіння в задеснянському регіоні отримав Щасний Вишель, йому було надане пусте городище Борзна з округою. [Прибув з Мазовецького воєводства; жінка Корсаківна Теодора; земські уряди — Новгород-Сіверський хорунжий 1623—1635, Новгород-Сіверський підкоморій 1635—1641; інші уряди — Ніжинський війт 1625—1635; військова кар\\\'єра — королівський ротмістр 1609, у московському ув\\\'язненні протягом 1615—1618; дипломатична місія — посланник до Москви 1631.

1623 Дванадцятого травня Сигізмунд ІІІ видав документ під назвою „Прерогатива”, що проголошував законним існування на території Сіверщини, крім католицької церкви, лише унійної церкви.

1629 р. Крім Борзни, Щ.Вишель на середину 1629 року осадив слободу Загорівку (Велику), що знаходилась в його ґрунтах. За успіхи «в осадженні за свій кошт пустих волостей у Сіверщині» Сигізмунд ІІІ надав новгород-сіверському капітанові 40 волок між рр. Плиска та Загорівка у серпні 1629 р. Пізніше до цих 40 волок король додав стільки ж, це надання посувало межі Борзенької волості далі на південь.

1635 р. В 1635 році Щ. Вишель поступився Борзенською волостю цєхановському каштеляну Францішкові Вишлю, на цей час крім Борзни в документі названі деревні Сорока, Миколаївка, Стрельники, Носалівка, Красилівка, Загорівка (Мала), і села Плиска й Загорівка (Велика).
1638 р. Бахмач, димів — 30, городище. Борзна, димів — 202, місто. Івангород, димів — 104, містечко.

1648 р. Як писав польний гетьман Миколай Потоцький у листі від 31 грудня 1630 р. до коронного гетьмана Станіслава Концєпольського, місцеві слободи є «seminarium buntyw» (школою бунтів). Початок козацькіх повстань під проводом Богдана Хмельницького викликали тут своєрідну муніципальну революцію, яка полягала у масовій підтримці повстання місцевим населенням, вигнанні і винищенні осіб, трактованих як ініціаторів ліквідації чи урізання традиційних прав і привілеїв козаків та вільних переселенців, а також експорті революції місцевими козаками на північ Десни і Сейму. Після зайняття в середині цього року повсталими козаками території Чернігово-Сіверщини фактично завершилася польська доба в історії нашого регіону.

1649 р. \\\"Реєстра всего войска Запорожского после Зборовского договора с королєм польськім Яном Казіміром составленниє 1649 года, октября 16 дня.\\\" Полк Черниговській.
Сотня борзнянская.
Загоровці:

Лебедь Степан, Крикуненко Іван, Росколупка Іван, Матвієнко Опанас, Корнієнко Роман, Матюшенко Іван, Хотінович Наум, Кайдашенко Устим, Копненко Ігнат, Мелесченко Марко,

Яхненко Мисько, Спусканий Семен, Бурак Васько, Потерушенко Артим, Сохацький Тимош, Рубаник Васько, Похилий Степан, Турбовець Грицько, Куст Кость, Верховодка Андрій,

Хведченко Грицько, Приходко Федор, Богомолний Матвій, Павленко Семен, Ярошенко Степан, Довгополенко Андрій, Свистюлниченко Артюх, Цирулик Тимош, Кузбинко Калин,

Брусиловець Васько, Тарасенко Олекса, Біляченко Михайло, Хосченко Васько, Москаль Тимош, Ємченко Андрій, Поддубненко Конон, Нагойний Іван, Грек Федько.

1654 р. Приєднання до московщини, Переяславська Рада. \\\"Да февраля в 2 день [1654] столник Михаило Михаилов сын Дмитреев да подячей Степан Федоров приехали Нежинского полку в город Борзну и в том городе Борзне сотника и ясаула козаков и мещан того города и уезду сказав им государеву церкву и великого князя Алексея и к вере привели по чиновной книге того ж города в соборные церкви Рожества пресвятые Богородицы тое ж церкви при протопопе при Василье, а кто имены: сотник и ясаул, и козаки, и мещане того города и уезду у веры были их имена написаны в сей книге порознь: …
Села Загоровского козаки:

атоман Степан Лебед*, Иван Фунец, Устин Салдат, Павел Сшкарупа, Нестор Кушнер, Остафей Петров, Гаврила Мелентьев, Кондратей Мокарьев, Иван Нестеров, Петр Дмитриев, Михаила Росколупа*, Иван Росколупа, Мартын Власов, Мартин Великий, Василей Сленченков, Иван Тиганигда,

атоман Наум Хотінов*, Денис Журков, Левонтей Клидученко, Григоре Корбаш, Остафей Левонтьев, Андрей Павлов, Зиновей Рыбка, Кирило Ус, Иван Ніжинець, Стефан Савостьянов, Федор Турчен, Алексій Климов, Левонтей Алексіев, Кахира Найденов,

Яков Хоритонов, Еуфим Стрижка, Данилка Бояринов, Клементей Богданов, атоман Тимофей Сухатцкий* (як Тимош Сохацкий [РВЗ 1649]), Карп Погребный, Яков Погребный, Игнатка Сущенко, Семен Мященко, Данило Зраи(т)ель, Евсівей Климов, Василей Июдин, Степан Росколупа,

атоман Семен Кахіра, Михаила Юхненко, Матвій Мазненко, Иван Лавров, Иван Бурак, Евсівей Сидоров, Авдій Семенов, Игнатей Власов, Карп Лобода, Данило Кулбачный, Торасей Свистолник, Гаврила Шкелик, Филип Коопин, Иван Дудка,

атоман Андрий Данилов, Роман Малый, Евсівей Толстенко, Алексій Толстенко, Андрій Олферьев, Михаила Бойка, Савелей Чалай, Яков Левонтьев, Левонтей Погребный, Мартин Гаврилов, Павел Житник, Корній Коваль, Дементей Куненков, Остафей Колитка, Семен Есаул, Алексій Дутка.

[* — ці козаки безумовно ідентифіковані і в Реєстрі Війська Запорізького 1649 р.]

«… И по упомянутому
1-му пункту высочайшая 7162 (1654) году марта 27 дня от государя царя Алексея Михайловича жалованная грамота дана о поступании им (козакам –Т.М.І.) по прежним правам и вольностям.
В 7-м. Имений казацких чтоб никто не отнимал; которые землю имеют и все пожитки с тех земель, чтоб при тех имениях добровольно владели; вдов, после казаков остальных, чтобы и дети их також вольности имели, как предки и отцы их. …» …

Села Загоровки мещане:

Ивашка Хира, Климко Иванов, Федка Ермолов, Филко Коробишин, Ивашка Бошко, Федка Швец, Федка Бреус, Панка Брусенко, Юрка Петров, Ивашка Бийко, Ивашко Скопненко, Кузка Петров, Евтешко Хахирин, Ерошко Ритный, Куска Заворотный, Сенка Войкогун, Харка Найденов, Ивашко Приимка,

Еремко Богданов, Мелешко Артемьев, Кузка Ортемьев, Стенка Туровец, Обакумко Коваль, Гришко Косьянов, Евтешка Голяк, Ивашка Горшенко, Ефимко Лаврентьев, Васка Кровец, Дениско Даренко, Мартынко Стародубенко, Федка Корніев, Стенка Лейченко, Голохтионко Найденов, Ивашко Петлев, Алешко Иванов, Мартынка Ероколенко,

Васка Зил, Ивашка Костентинов, Савостка Корніев, Софонко Удовой, Васка Ровчок, Федка Вовк, Богдашко Гусятников, Никитка Петлич, Митка Ильин, Ивашка Колачник, Мишко Швец, Алимпейко Ефрімов, Стенка Найденов, Матюшка Литвин, Панка Кутцкий, Алешко Богданов, Фомъко Тимонов, Янка Погорілников,

Митка Погорілников, Сенка Иванов, Данилко Котутцкий, Фотійко Совелев, Кирилко Литвин, Емелко Ситник, Тимошка Г(о)лохтионов, Сенка Томилин, Лучко Плечко, Тимошко Чик, Исачко Черняхов, Ермошко Лукьянов, Ивашко Трофимов, Гришко Семенов, Ивашко Ромонов, Серешко Розмазнихин, Лучко Пугач, Ивашко Мисколенко,

Сенко Дорофіев, Янка Ручко, Данилко Кузмин, Куска Басанцов, Кудинко Ермолов, Устинко Ермолов, Еска Ровенков, Карпунко Власьев, Лунка Пугань, Янка Лукьянов, Мишко Гуйненков Васка Рабский, Ипполитко Колесник, Фомка Литвин, Ивашка Коновал, Демко Шумейко, Данилко Дорофіев.

(це найдавніший поіменний перепис козаків і міщан с. В.Загорівка – Т.М.І.)
Всего в Борзне к вере приведені 1 человек сотник, 1 человек писар, 1 человек ясаул, 1 человек хоружей, 23 человека атоманов, 527 человек козаков, 2 человека земских старост, 603 человека мещан. Всех 1159 человек. … село [Великая] Загоровк(а) и в том селе стоит ц[е]рков древеная во имя Успения Пресвятые Богородицы (28 серпня н.ст.-Т.М.І.); у тое ц[е]ркви служащей поп Козма … и тех сел козаки и мещане были у веры в городе Борзне вместе с сотником.\\\"

1663 р. Чорна рада в Ніжині.
Старожили сказкою своєю показали що с. Велико-Загоровка, як при польському володінні, так і за гетмана Богдана Хмельницького і інших, після нього будучих гетманов, в чиєму володінні воно було, — того не упомнять; а як могуть запомнить, за гетманов [Івана] Брюховецького [1663-1668], [Демяна] Многогрішного [1669-1674] і [Івана] Самойловича [1672-1687], в підпорядкуванні було старшини сотенної городової борзенскої; а коли настав гетман [Іван] Мазепа [1687-1709], то надав оноє село судії енералному Савве Прокоповичу; по умертвії же Сави Прокоповича, син його Семен Савич, писар енеральній, володів, а нині володіє син Семена Савича Федор Савич, бунчуковий товариш, по жалованний монаршій грамоті, в 1718 году даній батьку його за служби войскові, в вічне володіння.

1666 р. У 1666 р. перепис Гетьманщини.. ( Інститут рукопису НБУВ. — Ф.1478. — Арк.1) У містечку Велика Загорівка в другій половині XVII ст. існувало церковне братство, членами якого були ремісники місцевих ткацького, кравецького й різницького цехів.

1718 р. «Божією поспєшествующею милостію ми, пресвєтлєйший і державнєйший велікій государь, царь і велікій князь Петр Алексєєвич, всея Велікія і Малия і Бєлия Россії самодержец… (по титуле) — пожаловали войск наших малоросійских войскового енералного писаря Семена Савича за его к нам, великому государю, нашому царскому велічеству, вєрниє служби і войсковие труди, велєлі єму дать сію нашу царского вєлічества жалованную грамоту, для того: в нинєшнєм 1718 году іюня в 30 дєнь біл челом нам, велікому государю, нашему царскому вєлічеству, он, генералній писарь Семєн Савич, чтоби ми, велікій государь, пожаловали єму за служби отца єго і єго самого повєлєли єму дать нашу царского вєлічества жалованную грамоту на данния єму і купленния єго маєтності, со ізяснєнієм, что онимі єму, і женє єго, і дєтям, а по ніх наслєднікам іх владєть вєчно; і при том обявіл он, генералний писар, данниє єму подданного нашего войска запорожского гетмана Івана Ілліча Скоропадского універсали, в которих напісано: в 1-м, данном прошлого 1709 году, февраля 22 дня, что Сємєн Савич, писарь войсковой енеральний, просил его, гетмана, о универсале на імєющия в своєм владєнії … , в полку нєжинском, в сотнє борзенской, село Загоровка Вєлікая, за служби отца єго данноє, с полями пахатнимі і сєнокосамі, с мєлніцею, з ставом і з протчімі куплєннимі угодіямі … І поєже он, гетман, вєдая знатния єго, … заслугі … дал оной універсал, чтоб отцовскіє єго маєтності … і Загоровку с приналєжащимі до ніх … угодіямі … утвєрждаєт в полноє владєніє, даби єму в волном і спокойном всєх тєх угодєй владєніі і в отбіраніі с ніх налєжащих користєй нікто з старшини і черні войскових і посполітих людей ніка-кой перешкоди і препони чініть нє дєрзал. Войти же предрєченних сєл с посполітимі людьми (опрочь козаков) должни єму, писарю, без всякой протівності отдавати послушеніє і повінность … . І ми, … царь і вєлікій князь Пєтр Алєксєєвіч, … пожаловалі єво, писаря енерального Сємєна Савича … і повєлєлі єму … данимі єму маєтностями … владєть … вєчно … . без всякого от другіх помєшатєльства. Чего раді во утвєрждєніє того дана єму, генеральному писарю, сія наша … жалованная грамота, за нашего царского вєлічества пєчатью. Пісана в Санктпєтєрбурхє, лєта от Рождєства Христова 1718 мєсяца юля 7 дня, государствованія нашего 37 году. На оной грамоті копії Федор Савич, бунчуковий товариш, подпісался, а подлінную к сєбє взял.»

1764-1782 Упродовж 1764 – 1782 рр. відбувалася ліквідація Запорозької Січі, Гетьманщини, а з нею і полково-сотенного устрою України.

1783 Впровадження кріпацтва. Згідно указу від 3 травня 1783 р. українські селяни заборонялось переходити з місця не місце і предписано „каждому із поселян залишитись на своєму місці і званії, де він по нинішній останній ревізії записаний, крім тих хто відлучився до видання цього указу; в випадку втечі після видання цього указу, поступать за загальними державними постановами”. Українські селяни стали такими ж кріпаками, як і московські.
Під час впровадження кріпацтва в Україні 1783 р. козаки не підлягали закріпаченню. Жили відокремлено від селян, хоча були односельцями. У більшості своїй козаки володіли окремими хуторами. Знаковим моментом є те, що закони Російської імперії визнавали лише козаків Чернігівської і Полтавської губерній. Це були люди заможні. Відрізнялися вищою культурою, глибокою національною свідомістю, вільним козацьким духом.

1800 р. У 1800 р. в селі Велика Загорівка 1176 душ чоловічої статі що сплачують податки; і Хуторі (без назви) при селі 3 душі чоловічої статі що сплачують податки (тоді повіт Сосницький). (Описи Лівобер. У. 1997. «Наукова дум-ка»ст.139.). Хутор Ступник [нині урочище в с. В.Загорівка — Т. М.І.] — 10 душ. Город Борзна — 2519, село Малая Загоровка — 377, село Стрельники — 1156, село Красиловка — 790.

1812 Наполеонівська війна.

1849 р. Побудована в В.Загоровці деревяна Покровська церква в 1849 р.

1861 19 лютого виданий Маніфест про звільнення селян від кріпацької залежності.

1866 р. У 1866 р. в В.Загоровці — 445 дворів, 2933 жителів (6,6 душ в дворі), сільське училище, дерев\\\'яна Покровська церква, побудована в 1849 р.

1871 Єврейські погроми.

1876 р. РАСПРЕДЕЛЕНИЕ наличных священно-церковно-служителей Черниговской епархии на штатные места, согласно Высочайше утвержденному 17 января 1876 года расписанию приходов и причтов сей епархии. Борзенскій уєзд. Велико-Загорівський приход, Покровська церква. Настоятель священник Стефан Матвєєнко, і. д. псаломщиків: 1-й диякон Прокофій Бегаєвській і 2-й Іван Арендарєв.

1877 Російсько-Турецька війна 1877-1878 рр.

1881 Єврейські погроми, створення губернських комісій по єврейському питанню.

1897 р. 28 січня 1897 р. перший всеобщий перепис. У 1897 р. — в Загоровці 687 дворів, 3728 жителів (5,4 душ в дворі, найвищий показник кількості людей в селі за її історію – Т.М.І.), земська школа, бібліотека, відбувалися три ярмарки на рік. По Борзенському уєзду: 72.099 чоловіків, 74.678 жінок, 146.777 всього, 12.417 міського; 576 — дворян потомственних, 132.644 — селян, 10.850 — міщан, в тому числі по Борзні: 129 — 6.125 — 5.496; Рідна мова: російська — 1.007, малоруська — 137.501, німецька — 4.379, єврейська — 3.596. Правосл. — 138.489, іудеїв — 3.595, лютеран — 3.105, римо-катол. — 1.347, в тому числі в містах: правосл. — 10.972, іудеїв — 1.516; Середній ріст новобранців — 164,1 см. По кольору волосся малороси давали: чорноволосі — 13,28 %, темнорусі — 58,52 %, світлорусі — 24,35 %, рижі — 3,83 %. По кольору очей малороси дають наступну послідовність: чорні — 7,15 %, карі — 25,31 %, голубі — 17,56 %, сірі — 49,96 %. Брови знаходяться в 54,2 % в лінію і у 45,8 % дугою, при чому зростання брів мають тільки 14,4 %. Відносно форми черепа у малоросіян значно більше відхилення від будови його у древніх словян, чім в великоросів. Порівнюючи з останніми, у малороса більше виражена брахікефалія, т. є. череп в них відносно ширший і коротший, що виражається і більшим головним показником (відношення найбільшої ширини до найбільшої довжини черепа, прийнято за 100): у малоросов він рівний 82,5-85,0 — а у великоросів тільки 80,8.

1900 р. У 1900 р. в Загоровці — дворов 610, жителей 3076 (5 душ в дворі) (за 3 роки населення зменшилось майже на четверть. - Т.М.І.), школа, 3 лавки. (Енциклопедія Б. і Е).

1905 Єврейські погроми.

1908 р. При річці Кудін розміщено село Велика Загорівка, що має близько 4 тисяч жителів, декілька лавок і вітряних млинів (20 – Т.М.І.). В с. Стрільниках — 8 тисяч душ, в с. Плиски — 3,5 тис. душ. (Росия. Полное географическое описание нашого отечества. Малоросия. Т.7. 1908г.)

1915 Перша світова війна.

1917 р. Комуно-жидівський переворот. Радянську владу в селі встановлено в січні 1918 р. Єврейські погроми.

1922 Колективізація почалась в селі 1922р

1933 ГОЛОДОВКА 1933р.

1941-1945 Велика Вітчизняна війна. Німецька окупація села з осені 1941р. по осінь 1943р.

1986 Чорнобиль бахнув 1986р.

1988 р. — 2035 жителів (за 88 років зменшилось людей ще на третину: револющії, розкуркулення, колективізація, голодовка, 1-а і 2-га війна, еміграція в міста. Т.М.І.). («Чернігівщина» Київ. У. Р. Е. 1990)

1990 Незалежність від Росії Україна отримала 1990р.

2008р. На цей час населення села В.Загорівка складає близько 1200 чоловік.(скорочення за рахунок природної смертності).

При підбірці матеріалів крім вказаної літератури, використано також:
Петро Кулаковський «Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648 р.» Київ, 2006 р.
Юрій Мицик, Марина Кравець. «Присяжні книги 1654 р.» Київ, 2003 р.

Історія с.Велика Загорівка з сільради

Сучасна назва села Валика Загорівка. Історичних відомостей про виникнення села не збереглися. Існує ряд переказів та легенд.
Одна з легенд розповідає, що село виникло ще за часів існування древньоруської держави. В куті між річками Кудін і Волхов посилилися землероби. Від цього вони одержали назву кутні. Прізвище Кутні і назва вулиці Кутняківка залишилось до цього часу. Село оточували дубові ліси» були болота. Все це створювало захист для перших жителів сала, природну велику загороду. Тому село назвали Великою Загорівкою.
Інша легенда розповідає, що село виникло пізніше, в часи нападів кримських татар Козаки розставляли на горбах дозори. Приблизно в ХV столітті на горбі, що знаходиться в 4-х кілометрах від села, відбувся бій. Горб звався /Велика Гора / тепер Могила. Козаки перемогли. Деякі з них поселилися за Великою Горою на родючій землі між річками. Від назви гори і пішла назва Велика Загорівка.
В селі є сільська Рада депутатів трудящих, село належить до Борзнянського району Чернігівської області.
Село розташоване не берегах рік Кудін і Волхов, які літом пересихають. Навколо села розкинулись широкі родючі степи.
Село сполучене дорогами з селами, районним центром. Автобусне сполучення існує з селами Плиски і Борзнянським районом.
Значні і корисні копалини села. Виявлене родовище нафти, є сланці, різні глини, крейди, пісок.
Багатий рослинний і тваринний світ. Тут росте сосна, ялина, береза, клен, в’яз. В полі і в лісах є лосі, дикі кабани, враки, лисиці, зайці.
Село завжди існувало на цьому ж місці. Зникли тільки хутори; Самбурці, Вакуменків, Заічин. В 1928 році утворився хутір Степ.
В минулому жителі села були або кріпаками, або козаками.
В селі знаходились помістя панів Білозерських і Котляревського.
Крім сільського господарства заняттям населення були різні кустарні промисли. Були сукняні, шевці, кравці. Землі селяни мали дуже мало, була поширена оренда землі в поміщиків.
Робітників в селі не було. Більшість в селі не було землі, наймались на сільськогосподарські роботи до поміщиків і куркулів.
Перший революційний гурток виник в селі в 1901 році.
Організатором його був Самсон Гурін. Спочатку гурток складався з трьох чоловік. До нього входили Індик Оврам, Дубовик Юхим та Журко Мусій. Потім гурток розрісся. До нього входили селяни села Велика Загорівка і Плиски. До гуртка належали:
Гурін Самсон, Голиця, Папор, Нечай Іван, Індик Оврам, Журко Мусій, Дубовик Юхим, Індик Одарка, Товстий Петро, Вовкогон Федір, Сизанчук, Савицький, Килиб Іван, Москаленко Дмитро, Курко Прокіп, Іванченко Михайло, Сидоренко Лука, Сидоренко Петро.
Члени гуртка розповсюджували листівки, організовували виступи проти поміщиків і куркулів. Листівки друкували в Ніжині. За ними пішки ходили Вовкогон Василь і Копил. Велику роль в роботі відіграв Савицький. Він був заарештований і розстріляний. Члени гуртка збирали зброю і переховували її у Вовкогона Федора. Виступ селян був призначений на 12 січня 1905 року. Повстання не набрало масового характеру, але царизм жорстоко розправився з населенням, Індик Оврам був повішений, на каторгу і заслання пішли Товстий Павло, Дубовик Юхим, Індик Одарка, Журко Мусій, Журко Прокіп, Харевич Карпо, Сидоренко Лука, Сидоренко Петро.
Під час Лютневої революції в селі розповсюджувались листівки, які закликали до боротьби проти царизму.
В 1920 році селяни одержали землю. Остаточно радянська влада встановилась в селі в 1920 році.
Перша партійна організація виникла в селі в 1934 році. До неї входили Рябчун Микола, Мозоль Михайло, Дубовик Марія. Партійна організація, комсомолці при сприянні активу села провели в селі колективізацію сільського господарства. Радгосп в селі було створено в 1922 році на землях поміщика Котляревського. Колективізація почалася 1929 році. В лютому 1929 року був створений колгосп "Маяк соціалізму". Голова був обраний Ляпко Василь Созонтович. Бригадирами були Яковенко Мусій, Пугач Кузьма, Пугач Михайло. В 1932 році появився перший трактор. В 1930 році був створений колгосп "Червоний ударник". В цьому ж році утворився колгосп "Нове життя" і "Новий світ". • На хуторі Степ створений колгосп "Хвиля червоних степів". Повністю колективізація закінчилась в 1935 році
В 1925 році виникла комсомольська організація. До неї ввійшли Мазний Андрій, Мацько Антон, Сидоренко Іван, Сидоренко Софія.
В 1951 році колгоспи об’єднались в один колгосп, а в 1954 році створено два колгоспи "Україна" і "імені Свердлова".
До Великої жовтневої соціалістичної революції з вищою освітою в Великій Загорівці були два чоловіки: поміщики Котляревські. Населення було в основному неписьменним. Після революції в селі почалась ліквідація неписьменності. Для дорослих створені вечірні школи /лікнепи /. Здійснювалось обов'язкове початкове навчання. В 1926 році в селі була відкрита семирічна школа, а в 1952 році середня. До 1933 року була закінчена ліквідація неписьменності.
В роки Великої Вітчизняної війни більшість чоловіків було на фронті, жінки копали протитанкові рови. Село було захоплено німцями 12 вересня 1941 року, а визволено 15 вересня 1943 року.
Все господарство в роки війни було зруйноване, розбитий клуб, багато будинків колгоспників. Каральний загін в селі спалили і розстріляли 92 чоловіки. В Німеччину відправлено 30 чоловік. В роки Великої ВітчиЗНЯНОЇ війни відзначились Шульга Степан Іванович, старший лейтенант Могілевець Г.М. Стойко Т. П. Приймали участь у Великій Вітчизняній війні 550 чоловік, загинуло 394 чол.
Після звільнення жителі села приступили до відновлення господарства. В цей час вони допомагали фронту: давали хліб, теплі речі, гроші.
В селі всього населення 1870 чоловік.
На території села є колгосп "Україна" та радгосп-технікум.
До 1917 року в селі була одна трьох класна школа, в якій навчалось 60 чоловік. За часів радянської влади збудовано 2 світлі будинки. В І903 році на зібрані з населення кошти був збудований будинок амбулаторії, тепер лікарня має 3 будинки.
В селі є дослідне господарство по вирощуванню високих врожаїв засноване 1937 році.
До 1917 року в селі була земська і парафіяльна школа. До 19І7 року з середньою освітою було 2 вчителі, з вищою не було.

Реестр с.Великая Загоровка 1718 года

козак Грицко Андрущенко
козак Федор Балицкий
Поспольство Лукян Баран
козак Кирик Бердник
Поспольство Иван Береза
Поспольство Федор Берко
козак Павел Бороденко
Поспольство Василь Бураченко
козак Андрей Бутович
Поспольство Иван Вижич
козак Петро Вовкогун
козак Иван Газнюк
козак Тимуш Галченко
Поспольство Иван Гиленко
Поспольство Савка Гиленко
козак Иван Гирич
козак Данило Голяченко
козак Марко Горбань
козак Павел Гордиенко
козак Павел Гусак
Поспольство Иван Гуща
козак Андрей Даценко
Поспольство Максим Деденко
козак Конон Демиденко
Поспольство Конон Демиденко
Поспольство Тарас Дубовик
козак Кирик Журко
Поспольство Иван Зуб
козак Овдий Индиченко
козак Грицко Карпенко
Поспольство Конон Карпенко
козак Василь Кириченко
козак Иван Кладий
козак Васил Коваленко
Поспольство Иван Коваль
Поспольство Федор Козин
Поспольство Василь Корноушенко
козак Юско Косенко
козак Моисей Котенко
козак Мойсей Котович
Поспольство Левко Кочерга
Поспольство Грицко Кошовий
козак Прокоп Кузуб
козак Тарас Куприенко
Поспольство Хома Куприенко
Поспольство Василь Лазоренко
козак Михайло Лацко
Поспольство Василь Левченко
козак Иван Ленда
козак Иван Лобода
козак Грицко Лущенко
Поспольство Микита Мазковенко
козак Остап Мазный
козак Федор Мазоленко
Поспольство Кондрат Майлюда
Поспольство Василь Максименко
козак Павел Маслюк
козак Михайло Матюшенко
козак Лавро Мелниченко
Поспольство Данило Миняйленко
козак Олифир Набеженко
Поспольство Сидор Надточий
козак Микола Неижкаша
козак Василь Нестеренко
Поспольство Грицко Олещенко
козак Василь Онущенко
Поспольство Иван Пейлай
козак Иван Пируч
козак Кирик Погориленко
козак Омелко Полежай
Поспольство Яким Придатко
козак Степан Прийменко
козак Харко Прийменко
козак Роман Приступа
козак Грицко Пугаченко
козак Петро Пустовойтенко
козак Грицко Рабчун
козак Михайло Радченко
Поспольство Процко Раско
Поспольство Дмитро Редченко
Поспольство Клим Розявка
козак Феско Романенко
козак Андрей Росколупа
Поспольство Иван Рушель
козак Юско Сахаченко
Поспольство Иван Свечка
Поспольство Денис Свидина
Поспольство Яков Семененко
козак Тимуш Сердюченко
козак Яким Сидоренко
козак Микита Скопен
козак Яков Слепченко
Поспольство Федор Сокирка
Поспольство Тимош Степаненко
козак Михайло Стеценко
козак Андрей Ступаченко
козак Федор Сулшенко
козак Панко Сущенко
Поспольство Грицко Тараненко
Поспольство Тиш Ткач
козак Семен Тмиделский
козак Василь Троченко
козак Данило Трубенко
козак Мартин Трубенко
козак Гаврило Уласенко
козак Роман Устименко
козак Грицко Фесенко
козак Федор Харевич
козак Василь Харченко,
козак Михайло Хвиленко
козак Тарас Хира
Поспольство Яцко Цехмистр
козак Федор Чалый
Поспольство Левко Чередник
Поспольство Ничипор Швец
Поспольство Роман Швигаренко
Поспольство Степан Шевченко
козак Самуйло Шуптиенко
козак Гарасим Юфименко
Поспольство Василь Яйло
козак Иван Яковенко